Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Реферативна база даних (41) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Гертман В$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 15 Представлено документи з 1 до 15 |
|||
| 1. | 
Симонова-Пушкарь Л. И. Маркёры метаболизма коллагена в сыворотке крови больных раком молочной железы при фотомагнитной терапии радиоиндуцированных повреждений кожи [Електронний ресурс] / Л. И. Симонова-Пушкарь, В. З. Гертман // Експериментальна і клінічна медицина. - 2013. - № 3. - С. 19-23. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/eikm_2013_3_6 | ||
| 2. | 
Симонова-Пушкарь Л. И. Показатели состояния внеклеточного матрикса соединительной ткани у больных раком молочной железы при фотомагнитной терапии радиоиндуцированных повреждений кожи [Електронний ресурс] / Л. И. Симонова-Пушкарь, В. З. Гертман // Медицина сьогодні і завтра. - 2014. - № 1. - С. 129-135. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Msiz_2014_1_27 | ||
| 3. |
Сімонова-Пушкар Л. І. Застосування фотодинамічної терапії в онкології (Сучасні можливості і перспективи [Електронний ресурс] / Л. І. Сімонова-Пушкар, В. З. Гертман, Л. В. Білогурова, С. М. Пушкар, Сімеха А. Т. Гоні // Експериментальна і клінічна медицина. - 2014. - № 4. - С. 85-96. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/eikm_2014_4_18 | ||
| 4. | 
Симонова-Пушкарь Л. И. Особенности микробиоценоза кожи лабораторных животных после воздействия ионизирующей радиации [Електронний ресурс] / Л. И. Симонова-Пушкарь, Н. И. Скляр, В. З. Гертман, Л. В. Белогурова, Симеха А. Т. Гони // Український радіологічний журнал. - 2015. - Т. 23, вип. 1. - С. 23-29. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/URLZh_2015_23_1_6 | ||
| 5. |
Сімонова-Пушкар Л. І. Історія становлення та перспективи застосування на сучасному етапі фотодинамічної терапії у різних галузях медицини [Електронний ресурс] / Л. І. Сімонова-Пушкар, В. З. Гертман, Л. В. Білогурова // Український радіологічний журнал. - 2015. - Т. 23, вип. 1. - С. 84-91. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/URLZh_2015_23_1_17 Наведено відомості з історії відкриття фотодинамічного ефекту, пошуків фоточутливих сполук, названих згодом фотосенсибілізаторами. Висвітлено перші спроби використання методу фотодинамічної терапії (МФТ) у медицині. Розглянуто сучасні уявлення про механізми фотодинамічної дії на живі клітини та інформацію про застосування МФТ у різних неонкологічних галузях медицини. | ||
| 6. |
Сімонова-Пушкар Л. І. Застосування антибактеріальної фотодинамічної терапії при лікуванні інфікованих променевих ушкоджень шкіри в експерименті [Електронний ресурс] / Л. І. Сімонова-Пушкар, Н. І. Скляр, В. З. Гертман, Л. В. Білогурова, Сімеха А. Т. Гоні // Експериментальна і клінічна медицина. - 2015. - № 3. - С. 34-39. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/eikm_2015_3_9 | ||
| 7. | 
Сімонова-Пушкар Л. І. Застосування фотомагнітної терапії для лікування променевих ушкоджень шкіри у щурів [Електронний ресурс] / Л. І. Сімонова-Пушкар, В. З. Гертман, Л. В. Білогурова // Проблеми радіаційної медицини та радіобіології. - 2014. - Вип. 19. - С. 458-470. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Prmtr_2014_19_43 Мета роботи - удосконалити методи профілактики та лікування місцевих променевих ушкоджень шкіри за допомогою фотомагнітної терапії. Дослідження проведено на 60 щурах-самцях лінії Вістар з масою тіла 180 - 200 г. На рентгенівському апараті локально опромінювали стегнову ділянку правої задньої кінцівки щурів у дозі 80,0 Гр. Опромінених тварин було розподілено на 2 групи: контрольну та дослідну. Щури дослідної групи одержували 2 курси фотомагнітної терапії на опромінену ділянку шкіри. Спостереження проводили впродовж 60 діб. Методи дослідження - загальноклінічні, гістологічні, статистичні. Локальне опромінення шкіри щурів викликає розвиток променевої виразки у 60 - 70 % тварин з руйнуванням структури в усіх шарах шкіри. Спонтанне загоювання променевої виразки триває не менш двох місяців та не призводить до повноцінного відновлення шкіри. Фотомагнітна терапія, застосована одразу після опромінювання, вдвічі зменшувала частість виникнення променевих виразок, прискорювала на 3 тиж їх повноцінне загоювання, полегшувала їх перебіг. Гістологічне дослідження показало, що фотомагнітна терапія знижувала ступінь ушкодження усіх шарів шкіри, відновлювала структуру епідермісу та дерми, зменшувала ступінь запальних і деструктивних процесів в дермі. Висновки: фотомагнітна терапія справляє значний позитивний лікувальний ефект за рахунок значного зниження запальних і деструктивних процесів в усіх шарах шкіри, стимулює відновлення кровопостачання в ушкодженій тканині, проліферацію фібробластів і активацію синтезу повноцінних колагенових волокон та інших складових сполучної тканини, завдяки чому майже на місяць прискорює загоювання променевої виразки. | ||
| 8. | 
Гертман В. З. Разработка параметров антибактериальной фотодинамичной терапии с ис-пользованием света в оптическом диапазоне и фотосенсибилизатора метиленового синего [Електронний ресурс] / В. З. Гертман, Е. С. Пушкарь, С. В. Пономаренко // Актуальні проблеми сучасної медицини. - 2017. - Т. 17, Вип. 3. - С. 9-12. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/apsm_2017_17_3_4 | ||
| 9. |
Красносельский Н. В. Влияние фотодинамической терапии на заживление лучевой язвы кожи, инфицированной Pseudomonas aeruginosa [Електронний ресурс] / Н. В. Красносельский, Л. И. Симонова, В. З. Гертман, Е. С. Пушкарь // Проблеми радіаційної медицини та радіобіології. - 2017. - Вип. 22. - С. 202-207. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Prmtr_2017_22_16 Цель работы - выявить влияние фотодинамической терапии на заживление экспериментальной лучевой язвы кожи, инфицированной Pseudomonas aeruginosa. Инфицированную лучевую язву моделировали путем локального рентгеновского облучения кожи бедра крысы в дозе 85,0 Гр с последующим нанесением на поверхность язвы бактериальной взвеси Pseudomonas aeruginosa. Фотодинамическую терапию (ФТД) проводили с помощью фотонного аппарата "Барва-LED/630" и фотосенсибилизатора метиленового синего. Влияние ФДТ на скорость и качество заживления инфицированной лучевой язвы определяли путем сравнения показателей гистологического и морфометрического исследования кожи из области лучевой язвы животных из контрольных и леченной ФДТ групп. Наличие Pseudomonas aeruginosa в лучевой язве приводило к увеличению площади раневой полости по сравнению с неинфицированной лучевой язвой и к существенному торможению процессов ее заживления. Присоединение фактора инфицирования снижало активность репаративных процессов в лучевой язве на 20 % по сравнению с неинфицированной. Воздействие фотодинамической терапии способствовало полному заживлению в среднем на 1 мес раньше, чем у животных контрольных групп. | ||
| 10. |
Красносельський М. В. Можливості діагностичного та прогностичного використання матриксних металопротеїназ в онкогінекології [Електронний ресурс] / М. В. Красносельський, В. С. Сухін, В. З. Гертман, Л. І. Сімонова-Пушкар // Актуальні проблеми сучасної медицини. - 2018. - Т. 18, Вип. 1. - С. 313-317. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/apsm_2018_18_1_70 | ||
| 11. | 
Сухін В. С. Вміст матриксної металопротеїнази-9 у пацієнток із мезенхімальними пухлинами матки [Електронний ресурс] / В. С. Сухін, C. В. Данилюк, В. З. Гертман // Проблеми безперервної медичної освіти та науки. - 2018. - № 2. - С. 70-74. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Psmno_2018_2_16 | ||
| 12. |
Симонова Л. И. Влияние фотодинамической терапии на эндогенные антимикробные механизмы при лечении инфицированных лучевых повреждений кожи [Електронний ресурс] / Л. И. Симонова, В. З. Гертман, Е. С. Пушкарь, Н. В. Ляховская // Український радіологічний журнал. - 2018. - Т. 26, вип. 4. - С. 239-244. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/URLZh_2018_26_4_4 Цель работы - изучение влияние фотодинамического воздействия на состояние показателей эндогенной антибактериальной защиты (оксида азота и фермента миелопероксидазы) у животных с инфицированными лучевыми язвами. Работа проведена на 90 крысах-самцах с локальным Икс-облучением участка кожи бедра в дозе 85,0 Гр. При появлении признаков лучевой язвы (7-е сутки) облученный участок инфицировали штаммом Pseudomonas aeruginosa. Через сутки на инфицированную лучевую язву животным опытной группы (30 крыс) проводили сеанс ФДТ на аппарате "Барва-LED/630" с фотосенсибилизатором метиленовым синим. В сыворотке крови определяли суммарное содержание стабильных метаболитов оксида азота (NO) и активность миелопероксидазы (МПО) в нейтрофилах цитохимическим методом. Установлено, что развитие "чистой" лучевой язвы сопровождалось повышением уровня метаболитов NO в сыворотке крови (на 30 - 40 % от нормы). Инфицирование лучевой язвы увеличивало показатель NO на 80 %. После сеанса ФДТ отмечалось стабильное снижение NO до нормальных значений. Параллельно, в нейтрофилах развивался дефицит МПО. При "чистой" лучевой язве активность фермента снижалась (на 20 - 35 %) в течение 30 сут, однако к концу эксперимента (45 сут) восстанавливалась. При инфицировании лучевой язвы наблюдалось прогрессирование снижения активности МПО в 1,5 - 2 раза, которая была значимо ниже, чем у только облученных крыс, и нормализация показателя отсутствовала за весь период наблюдений. У животных с инфицированной язвой и лечением с помощью ФДТ активность МПО восстанавливалась до нормальных значений практически сразу после элиминации. Сделаны выводы, что применение ФДТ для антимикробной терапии инфицированных лучевых повреждений кожи у экспериментальных животных приводило не только к уничтожению внесенных микробов, но и способствовало активизации собственных эндогенных антимикробных механизмов в виде нормализации уровня оксида азота в сыворотке крови и активности миелопероксидазы в нейтрофилах, что свидетельствовало о восстановлении их функциональных свойств. | ||
| 13. | 
Красносельский Н. В. Антимикробный эффект и показатели перекисного окисления липидов как критерий эффективности применения фотодинамической терапии у крыс с инфицированными лучевыми повреждениями [Електронний ресурс] / Н. В. Красносельский, Л. И. Симонова, В. З. Гертман, Е. С. Пушкарь // Photobiology and photomedicine. - 2018. - № 25. - С. 45-52. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ftf_2018_25_7 | ||
| 14. |
Красносельский Н. В. Местные и системные лечебные эффекты внутрисосудистой лазерной терапии у онкологических больных [Електронний ресурс] / Н. В. Красносельский, Л. И. Симонова, Т. С. Завадская, Е. С. Пушкарь, В. З. Гертман // Експериментальна і клінічна медицина. - 2019. - № 1. - С. 87-93. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/eikm_2019_1_15 | ||
| 15. |
Красносельський М. В. Тканинні імунні клітини та їх роль у процесах загоєння інфікованих променевих виразок при впливі фотодинамічної терапії (експериментальне дослідження) [Електронний ресурс] / М. В. Красносельський, Л. І. Сімонова, В. З. Гертман, О. С. Пушкар, Т. С. Завадська // Проблеми радіаційної медицини та радіобіології. - 2019. - Вип. 24. - С. 250-260. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Prmtr_2019_24_18 Вивчено вплив антибактеріальної фотодинамічної терапії (ФДТ) на динаміку тканинних нейтрофільних лейкоцитів CD18 і тканинних макрофагів ED1 в тканинах інфікованої променевої виразки на етапах спонтанного загоєння і при лікуванні ФДТ. Інфіковану променеву виразку моделювали шляхом локального рентгенівського опромінення шкіри стегна щура в дозі 85,0 Гр з подальшим нанесенням на поверхню виразки бактеріальної суспензії. ФДТ проведено за допомогою фотонного апарату "Барва-LED/630" і фотосенсибілізатора метиленового синього. Вплив ФДТ на стан клітинного імунітету визначали за допомогою імуногістохімічного методу за показниками кількісного вмісту нейтрофільних лейкоцитів CD18 і макрофагів ED1 на етапах загоєння інфікованої променевої виразки. В процесі спонтанного загоєння променевої виразки (контроль I) динаміка змін відносного об'єму тканинних нейтрофільних лейкоцитів CD18 та макрофагів ED1 в зоні ураження, зниження індексу CD18/ED1 у понад 2 рази свідчили, що перемикання нейтрофільної реакції на макрофагальну відбувалося до 52-ї доби спостереження. При інфікуванні променевої виразки S. аureus (контроль II) перемикання нейтрофільної реакції на макрофагальну не відбулося протягом всього періоду спостереження. При застосуванні ФДТ у разі інфікованої S. аureus променевої виразки (дослідна група) зниження індексу CD18/ED1 визначалося починаючи з 21-ї доби спостереження. Висновки. Позитивний ефект антибактеріального методу ФДТ інфікованих S. аureus променевих виразок проявлявся повною мікробною деконтамінацією рани, скороченням фаз ранового процесу, повним загоєнням променевої виразки. Застосування ФДТ призводило до загибелі бактерій, зниження кількості нейтрофільних лейкоцитів і збільшення макрофагів у зоні ураження, перемикання нейтрофільної реакції на реакцію моноцитарно-макрофагальних клітин вже на ранніх стадіях загоєння. | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |